Тон и калибр плитки

Існують також дві дуже важливі характеристики плитки, які дуже часто викликають нерозуміння у споживача, і інформацію про які не можна знайти на сторінках каталогів фабрики, а тільки на упаковці, - це тон плитки (її хроматична тональність, колірний нюанс) і калібр (фактичний розмір).

Калібр плитки позначає відмінність фактичного розміру плитки від номінального, позначеного в каталозі, або інакше кажучи, реальний розмір плитки. Визначити його можна, тільки змірявши плитку після її виходу з печі на остаточному етапі виробництва. Природа виникнення такої різниці в розмірах базується на втраті води, яка відбувається під час випалювання плитки. Слід додати, що передбачати і прогнозувати звуження плитки під час знаходження в печі з великою точністю нереально, оскільки всі компоненти, з яких складається суміш – натуральні, і хоча і відбираються дуже ретельно, але можуть по-різному поводитися в перебігу складного процесу виготовлення.

Після виготовлення однієї партії плитки одного кольору всі плитки переміряються і визначаються їх реальні розміри, на основі яких визначається калібр. Приблизна таблиця реальних розмірів і відповідних їм калібрів для плиток грес 30×30 приведена нижче:



КАЛІБР (СALIBRO)

РОЗМІР(W=WORKING SIZE in mm)

05

295×295

06

296×296

07

297×297

08

298×298

09

299×299

0

300×300

1

301×301

Таблиця калібрів конкретного виробника подається в каталогах та на ящиках з плиткою.

Плитки бікоттури не розрізняються по калібрах, оскільки відбір за номінальним розміром відбувається ще після першої стадії випалення.

Також дуже важливо знати, що і в межах одного калібру існує допуск 0,5 мм, і це регламентується нормою EN 98.

Також в нашому асортименті присутня так звана «ректифікована» плитка – тобто плитка, яку після випалювання піддали додатковій механічній обробці для покращення її геометрії. Така плитка характеризується дуже правильними кромками, тому її можна вкладати з мінімальним швом.

Тон плитки - це колірний нюанс конкретної партії плитки. Справа в тому, що з причин технологічного характеру, схожими з причинами, що викликають різницю в розмірах, плитки однієї серії можуть відрізнятися від свого номінального кольору (наприклад, зеленого) по відтінку - тобто бути або світлішими або темнішими. Ця проблема характерна абсолютно для всіх керамічних плиток і декорів до них, що виготовляються при високій температурі випалення (від 850ºС і вище).

Через це зразки плитки на виставці час від часу поновлюють – оскільки приїжджають нові партії по тону. Іноді звертаються клієнти, які купували плитку декілька місяців назад. Перед тим, як виписувати плитку, потрібно звіритися по тону. (чи є на складі плитка потрібного тону).

Виділяють 4 класи тонування плитки, які позначають абревіатурами (V1, V2, V3, V4), або виділяють графічно.


V1 – кожна плитка в серії в рамках одного артикулу має однакову глазур та текстуру. Наявна відмінність мінімальна.

V2 - плитка серії в рамках одного артикулу може мати невелику різницю в текстурі та/або малюнку.



V3 – кожна плитка серії в рамках одного артикулу має відтінки, які повторюються і на інших плитках. Однак градація відтінків значно варіює.



V4 – плитка серії імітує природній камінь, тому в рамках артикулу можливі значні відмінності по кольору.

Про такі речі також потрібно попереджати клієнта. Плитку типу V3 – V4 перед вкладанням взагалі потрібно розкласти на підлозі, щоб підібрати оптимальний малюнок, при цьому потрібно перемішати плитку з різних ящиків і т.п. майте на увазі, що далеко не всі клієнти натурофіли, тобто не всім подобаються трохи стихійні малюнки 3 та 4 тонувань.

 

Сортність плиток.

Оскільки керамічні плитки – це складний технологічний продукт, то, як і будь-який подібний матеріал, вона буває різних сортів. Після закінчення процесу виготовлення плитки сортуються, проходячи ретельний контроль зовнішнього вигляду, розмірів, міцнісних характеристик. При невідповідності нормі плитка автоматично виключається з базової партії першого сорту. Іншими словами, будь-який виробник ніколи не виробляє явно плитки другого або третього сорту, а прагне виготовляти тільки першосортний матеріал. Плитку другого сорту отримують внаслідок вибраковування і її кількість стає відома лише після закінчення виробничого циклу.

Тому марно шукати вказівку на сортність безпосередньо на плитці - ця інформація наноситься тільки коробки в процесі упаковки вже виробленої партії і позначається в графі сорт (scelta, sort).

Чим відрізняються сорти? Як правило, плитки другого сорту мають які-небудь дефекти кольору (плями, нерівномірність кольору) або поверхневі дефекти:

- раковинки, напливи на краях,

- дефекти геометрії: порушена планітарність (кривизна поверхні), ортогональність (кривизна сторін).

З погляду міцності це нормальний матеріал, такий же твердий і зносостійкий.

Плитки другого сорту мають більш низку відпускну ціну, але і претензії за якістю на даний матеріал фабрика не приймає (і ми не приймаємо).

При визначенні сортності найскладнішим є безпосередній контроль зовнішнього вигляду, який відбувається одночасно з визначенням тональності плитки. Ця операція одна з небагатьох, яка відбувається на фабриці при безпосередній участі людини - оператора на лінії на спеціальному стенді, через який проходять плитки, оскільки ніде в світі немає машин, здатних визначити легку відмінність колірного нюансу плитки від номінального кольору. Тому, що стосується дефектів зовнішнього вигляду, то по прийнятих нормах допускається присутність в партії першого сорту до 5%. плиток, що мають відхилення або дефекти поверхні. Плитки інших сортів можуть мати більшу кількість дефектних плиток.

Вся необхідна споживачу інформація, зокрема про сорт, тон, калібр - друкується на коробках з плиткою, де, як правило, вказується:

  • країна виробник,

  • фабрика-виробник,

  • технологія виготовлення;

  • назва плитки (його кольори в серії);

  • формат плитки (його номінальне значення);

  • таблиця калібрів для даного формату;

  • калібр плитки (для моно і грес);

  • тон плитки;

  • сорт плитки;

  • кількість плиток в коробці в штуках і м2.